- поволочити
- -лочу́, -ло́чиш, док., перех.1) Те саме, що поволокти.2) Розпушити бороною зорану землю до або після сівби.3) Волочити якийсь час.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
поволочити — ПОВОЛОЧ|ИТИ (1*), ОУ, ИТЬ гл. Обтянуть (кожей, тканью): А переплѣтале книги сии ѥремии дь˫акъ и поволочи(л). СбСоф XIII, 98 об. (зап.) … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
поволочити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
виволочити — очу, очиш, док., перех. Поволочити довго, на всі боки. || ким. Поволочити скрізь … Український тлумачний словник
поволочися — Поволочься поволочися (1) 1. Медленно покрыться чем л.: Темно бо бѣ въ г̃ день: два солнца помѣркоста, оба багряная стлъпа погасоста, и съ нима молодая мѣсяца, Олегъ и Святъславъ тъмою ся поволокоста. 25. || Покрыться поволокой, пленкой. Есть… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"